Скарбничка Яніти

Сторінка 3 з 11 Попередній  1, 2, 3, 4 ... 9, 10, 11  Наступне

Попередня тема Наступна тема Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Вт Лип 22, 2014 11:00 am

Дівчатоньки, там мені захотілося перекласти одну мініатюру українською мовою, що я не встояла.
Ось результат. Будь ласка, вкажіть на помилки.

Квітка папоротті:
Закінчивши з домашніми справами — їх сьогодні, як і в усі інші дні тижня, було багато — жінка дістала кошик для рукоділля і знову взялася за вишивку. На чорному полотні помаленьку розквітали квіти, вражаючи уяву талантом майстрині, яка зуміла з'єднати в малюнку із стрічок, муліне і намистин усі барви веселки.
Яскраві крапельки калини поруч з червоними пелюстками маку, які немов тремтіли від легенького подиху вітру. Декілька пшеничних колосків, вже пожовклих, готових репнути від набряклого зерна, помаранчеві чорнобривці і крихітна голівка декоративного соняшнику здавалися соковитіше на тлі зелених ялинових гілочок і синього барвінку. У цьому різноманітті знайшлося місце і для обліпихи, над якою зараз працювала майстриня, старанно додаючи до стебла усе нові й нові мініатюрні ягідки. Але було ще незайнятий клаптик, де належало розцвісти лаванді: фіолетові стрічки трьох відтінків доставили тільки сьогодні, і можна не турбуватися, що доведеться чимось замінити цей елемент з такою любов'ю складеного малюнка.
Проте вишивка — то лише частина роботи. Ще потрібно викроїти необхідні деталі, зшити їх, пристрочити блискавку, щоб у результаті вийшла крихітна сумочка, до якої донька зможе покласти свої мізерні запаси косметики: помаду рожевого кольору, пудру і маленький флакон парфумів.
Через поспіх жінка колола пальці, але продовжувала працювати, дуже вже хотілося все закінчити своєчасно. За своє життя вона вишила немало картин: і великих, і зовсім мініатюрних — але ця робота була особливою. У ній залишиться частинка люблячого материнського серця, гіркота розлуки і надія, що все буде добре, адже недаремно, поки вишивала, увесь час шепотіла спеціальні заговори.

І ось настав він, день від'їзду, який так чекала донька і який викликав страх у матері.
— Іринко, люба моя, я дещо зробила для тебе, — жінка подала саморобну косметичку молоденькій дівчині з довгою чорною косою.
Та лише мигцем поглянула на подарунок і в ту ж мить обійняла жінку — міцно, любляче, щиро:
— Дякую! Вона нагадуватиме про наші широкі лани, ласкаве сонечко і про тебе.
Матір не хотіла відпускати доньку, але вже час іти. Підхопивши сумки, вони попрямували до зупинки. Звучали останні настанови, як жити у великому місті, хоча порадниця ніколи там не бувала.
— Матуся, не хвилюйся, я ж буду не сама, — посміхалася дівчина, думками вже будучи в дорозі, — Катря ж на другому курсі, все знає і уміє. Вона мені допоможе.
Жінка лише зітхнула. Що сперечатися, час для цього минув. Зараз вона хотіла провести зайву хвилинку з донькою, але автобус прийшов за розкладом.
Речі вже у багажнику, пасажири займають місця, водій доки ще нічого не каже, але завів мотор, і той бурчав, закликаючи поквапитися. Жінка востаннє обійняла доньку і тихенько мовила:
— Вчися добре.
— Я скоро повернуся, матуся, — пообіцяла дівчина і заскочила до автобусу.
Жінка мужньо посміхалася: Іринка не повинна бачити сліз, нехай запам'ятає її радісною. Проте материнське серце ридало, і одній сльозинці вдалося проскочити назовні. Саме у цю хвилину донька визирнула у віконце і помахала рукою на прощання, жінка швидко змахнула сльозинку і махнула у відповідь. Потім перехрестила автобус і довго дивилася йому услід, не розуміючи, як дозволила єдиній дочці умовити себе відпустити її на навчання, і не куди-небудь, а в далекий Київ. Як же добре, що вона все ж придумала зробити оберіг в такій ненав'язливій формі, ніхто і не здогадається про призначення косметички. А вишиту на підкладці крихітну Квітку папороті і зовсім не побачать, але завдяки цьому на душі буде хоч і ненабагато, та все ж спокійніше.

Минули роки. Іринка стала Іриною Аристархівною, чорну косу вже давно змінила коротка стрижка, замість суржику — літературна мова. Працює вона теж не в рідних краях, а в столиці, в сірому сумному хмарочосі. Подарована мамою косметичка вже давно лежить забута, нікому не потрібна у шафі, але все ще береже свою власницю.
П'ятирічна дочка Ірини давно подумувала навести порядок у квартирі, і ось коли няня задрімала на дивані, у неї з'явився шанс утілити мрію у життя. Дівчинка витягнула все, що змогла дістати з шаф і тумбочок, у тому числі і стару косметичку: яскраві кольори вицвіли, стрічки потріпалися, а блискавка погано працювала.
«Матуся, можна я для Люсі візьму?» — почула Ірина, тільки-но переступивши поріг. Роззирнулася кімнатою (незважаючи на зусилля няні, сліди «прибирання» все ще були видні) і у серцях мовила:
— Нащо твоїй ляльці той мотлох? — забравши у доньки косметичку, викинула її у відро для сміття.

Ця подія здалася незначною в потоці проблем, що з’явилися одна за одною нізвідки, мов заказано: пошук нової няні, позапланова перевірка на роботі і виявлені помилки в документації, зрада чоловіка, яка призвела до того, що десятирічний брак полетів під укіс. Де ж на усе це здоров'я набрати?..
Ось тільки мами, яка могла б вишити ще один оберіг, більше не було.



Востаннє редаговано Yanita Vladovitch (Ср Лип 23, 2014 8:14 am); всього редаговано 1 раз

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Вт Лип 22, 2014 3:21 pm

Яніта, дуже гарна притча! Зворушлива і, на жаль, правдива(( Ми часто забуваємо про духовну цінність речей, враховуючи тільки їх ціну в грошовому еквіваленті.
Ти дуже добре її переклала, у тебе прекрасне відчуття української мови))
Декілька виправлень, хоча я можу бути в чомусь і не права, так як за двадцять років відколи я закінчила навчання багато, що змінилося в українській граматиці  Embarassed .
Правильно буде "кошик для рукоділля". В українській мові з являється сполучником єднальним, наприклад: "Я з моїм другом", "ріка з берегами", "хліб з маслом", а слово для являється прийменником і служить для уточнення призначення предметів або понять, наприклад: "кошик для рукоділля", "шафа для верхнього одягу", "курси для вивчення німецької мови".
Правильно буде "вчасно скінчити роботу" або "закінчити вчасно". "В строк" - це русизм, калька з російської мови.
Правильніше буде "помахала рукою на прощання".
Раніше більше використовували слово "нянька", в дитсадку також казали і навіть в трудових писали "нянечка", але і слово "няня" теж є в українській мові.
Обійдеться, старизна - це так само русизм, краще заміни на такий, наприклад вираз "Навіщо твоїй ляльці такий мотлох" або "Нічого твоїй ляльці усілякий мотлох збирати", ну якось так  Smile 
Так само "звалилися" краще замінити на "з'явилися", "виникли". Наприклад:
"Ця подія здалася незначною в потоці проблем, що з'являлися одна за одною нізвідки, мов заказано...." "Мов заказано" - відноситься до закам'янілих порівняльних зворотів української мови.
Маю надію, що я тобі хоч трошки допомогла)))) Може ще хтось з дівчат доповнить, а може і виправить мене, бо я все-таки давненько вчилася, та і профіль у мене був не філологія)) Може Софія щось підкаже.
А взагалі у тебе чудово вийшло!  pig 

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Лип 23, 2014 8:19 am

Віра, красно дякую.  Спасиб 
Ті місця, за які запиналося око, але які я не знала, як виправити, ти мені роз*яснила.

[Ви повинні бути зареєстровані і підключені , щоб побачити це зображення]

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Ср Лип 23, 2014 11:00 am

Яниточка, спасибо огроменное. Очень красиво и мелодично звучит Rolling Eyes Wink 
А у меня огромная мечта - хочется что-то типа СИ, но на украинской площадке и с нашими авторами. Вот только боюсь не потяну сама такой проект. Но мысли крутятся вокруг.

Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Лип 23, 2014 2:31 pm

Оля, рада, что заглядываешь ко мне. Мерси за комплименты.

А что касается украинского самиздата, то давай вместе думать.

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Ср Лип 23, 2014 2:33 pm

Яніточка thank_you , нема за що  Smile Ти сама дуже гарно попрацювала! До того ж вибрала непростий текст наповнений алегоріями, а притча дуже гарна, я своїм дома дала почитати, сподобалося всім)))
Оля, дуже хороша ідея!

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Серп 22, 2014 8:55 am

Мені знову потрібна допомога. Переклала казочку, яку написала для минулих "Штучок" про парасольку. То ж буду вдячна, якщо знайдете помилки.

Історія про те, як з*явилася веселка:

Феї, крихітні істоти, які здавна дбали про все живе. Праця дарувала їм радість, оскільки вони ще в юності правильно обрали свій шлях. Не самостійно, звичайно. Їм допомагали наставниці: розповідали, що доведеться робити, показували, вчили, намагалися побачити в серці кожної юної феї іскри таланту і роздмухували з них справжнісіньке багаття майстерності. Це не завжди було легко зробити. Іноді підопічні хотіли займатися всім і відразу, іноді — не виявляли цікавості ні до чого.
Саме останнє турбувало Емпату, світловолосу фею в малиновій сукенці і з прозорими крильцями, які зараз понуро висіли за спиною замість того, щоб весело тріпотіти.
— Ніяк не збагну, що робити з Прозорою, Променистою, Краплинкою та Зірочкою, — скаржилася вона старшій феї. Багато століть тому Зоряна допомогла їй самій визначитися з талантом, яким виявилося красномовство. Емпата вкотре прийшла до тепер вже подруги за порадою. — Дівчатка не цікавляться тим, що я розповідаю. Так, вони слухняно виконують завдання, але я ж бачу, це через силу. Єдине, що вони полюбляють робити, це пустувати і сміятися. Невже, в нашій величезній родині з'явилися нероби та ледарки?
— Схоже, тебе турбує дещо інше, — усміхнулася Зоряна. Рудоволоса фея у сірому платті. Нехай за зовнішнім виглядом не помітно, що вона старша від співрозмовниці, однак досвід та мудрість, надбані за три століття, дозволила почути те, що не було сказано.
— Ти як завжди права. Я все гадаю, а якщо це моя вина? Бо ж саме я не знайшла потрібних слів, щоб зацікавити дівчаток.
— Не будемо поспішати, — Зоряна поплескала подругу по плечу. — Впевнена, ми зможемо розібратися з цією ситуацією.
— Але до церемонії посвяти залишилося всього три дні, — зі сльозами в голосі нагадала Емпата.
— Ще цілих три дні, — впевнено промовила Імма. — Розкажи про дівчаток детальніше.
— О, це справжнісінькі пустунки...
 
Навіть не підозрюючи, що їхні гріхи вивчають дві могутні феї, дівчата готувалися здійснити нову витівку. Чотири головки з ліловим, вогненним, бірюзовим та сріблястим волоссям низько схилилися над картою.
— Усім все ясно? — запитала Промениста та оглянула подружок. Ті у відповідь разом кивнули. Фея задоволено посміхнулася і, скрутивши карту в трубочку, сховала до кишені. Плеснувши у долоні, проголосила: — Тоді вперед. Зустрічаємося через двадцять хвилин, — озирнувшись по сторонах, змовницьким тоном додала: — самі знаєте де.
Вони зібралися навіть раніше. Промениста принесла нектар, який запозичила у бджіл, Зірочка — відерця та пензлики, Краплинка і Прозора проникли до комори, де зберігалися сухі барвники. Змішавши їх з нектаром, пустунки, хихикаючи поміж себе, почали фарбувати будиночок своєї наставниці. Працювали вони з небаченим досі старанням і завзятістю, тому незабаром не залишилося жодного не сірого клаптика. Покидавши відра та пензлики на траву, юні трудівниці, втомлені, але задоволені, розсілися неподалік. Вони милувалися результатом своєї праці і не помітили, коли з'явилася власниця.
— О, мій будиночок! — ахнула Емпата. — Зоряно, глянь, що вони накоїли! Дівчатка, як ви могли?!
Тікати було пізно, і тепер пустунки стояли, похнюпивши голови. Але не через каяття, а тому, що їх спіймали.
— Відповідайте! — наказала Зоряна.
— Ми лише хотіли, аби будиночок наставниці став красивішим, — пробурмотіла Промениста.
— Сірий колір, він такий нудний, — додала Зірочка.
— Будиночок змінився на краще, — сказала Краплинка.
— Він став гарним, — підтримала її Прозора. І кинулася в бій: — Чи ви так не вважаєте?
Емпата продовжувала журитися з приводу того, що сталося, але Зоряна не могла не погодитися: будиночок й правда зараз виглядав дивовижно. Вона б не відмовилася, щоб і її оселю так прикрасили.
— Ви маєте рацію, так набагато краще, — кивнула вона головою, і на юних личках розквітло полегшення. — Але це не означає, що можна робити все, що заманеться. Дім належить вашій наставниці, і найменше, що ви мали зробити — це запитати, чи хочеться їй подібних змін. Ви повинні вибачитися. І якщо Емпата забажає, то повернути все, як було.
Пустунки застогнали, але, підкорившись суворому погляду Зоряни, попленталися вибачатися.
 
Настав найважливіший день в житті всіх юних фей — день, коли потрібно визначитися з професією. Вони хотіли дізнатися, чи буде задоволення від праці, приємна втома після робочого дня, чи будуть радувати успіхи і досягнення? Зазвичай феї вже знали, ким стануть. Вони жадали цього всією душею, мріяли про це і не могли дочекатися, коли наставниця візьме з чарівної скриньки атрибут майбутнього ремесла. Кулон з каменем, огранованим так, що кожен дізнається про професію.
Прозора, Зірочка, Промениста та Краплинка були винятком із цього правила. Як ні бадьорилися подружки, вони зі страхом прийшли на церемонію посвяти. Їх би воля, залишилися б у своїх кімнатах, але довелося підкоритися розпорядженню Зоряни. І ось дівчатка з завмиранням серця чекали, коли оголосять їхні імена. Що буде потім, навіть уявити не могли. Невже виженуть з ганьбою? Ох, вони були готові повернутися в минуле, аби вчитися старанніше. Нажаль, подібне неможливо здійснити.
Уже всі юні феї отримали кулони, радіючи, що вступили до дорослого життя. Залишилася лише невгамовна четвірка. Їх викликали всіх разом. Тримаючись за руки, вони виступили вперед.
— Як гадаєте, ким вам доведеться стати? — порушила традицію Зоряна. Ще ні в кого не питали подібне. Не почувши відповіді, вона усміхнулася: — Не буду зволікати.
Вона дістала зі скриньки чотири кулона. Але на ниточках висіли не кристали. В якості підвіски були використані крихітні парасольки, викувані вмілою рукою коваля.
— Ну ж бо, надягайте, — поквапила Зоряна. — І це ще не все.
Підійшла Емпата. Вона вручила дівчатам довгі вузькі футляри на ремінцях, щоб зручно було носити на плечі. Усередині виявилися парасольки, розцяцьковані червоною, помаранчевою, жовтою, зеленою, блакитною, синьою та фіолетовою фарбами.
— Ви полюбляєте дарувати радість, додавати яскраві кольори у життя. У вас з'явилася можливість робити це без наслідків. Щоразу, коли ви розкриєте парасольку, в небі з'явиться семибарвна доріжка, яку називатимуть веселкою. А вас — веселковими феями. Та пам'ятайте, це не тільки веселощі, але й обов'язок. Краплинко, ти повинна створювати веселку після дощу. Прозора, тобі доведеться працювати у тумані. А тобі, Промениста, — у хмарах. Тобі ж, Зірочко, залишається місячна ніч. А зараз ідіть і несіть людям радість.
Так і повелося: якщо веселкова фея відкривала свою парасольку, десь обов'язково з'являлася веселка.
 
 

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пт Серп 22, 2014 11:17 am

Боже! Як неймовірно красивоsunny !!! Просто нема слів ЛОВ І не бачу помилок))) Яніточка, ти не задумувалася, щоб видати хоч невеличку збірку, своїх коротких оповідань? Я видрукую і віддам твоє оповідання сину, добре? Їм було завдання на літо, казки, про природні явища, ми знайшли про вітер, гарну коротку східну казку і тепер додамо ще про веселку, ти не проти Embarassed ?

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Серп 22, 2014 12:33 pm

Віро, дякую. Я рада, що тобі сподобалася ця історія.
Звісно, я не проти, що б ти передала мою казку сину. Я тільки "за"!

Хто ж відмовиться від публікації, але за власний кошт не хочу, а видавці не дуже полюбляють короткі оповідання. То ж, чекаю. Може, в них смаки зміняться. Та й у меня творчість російською. Ось лише перекладати почала. І скажу тобі, дуже захопив мене цей процес. Вже думаю, що б іще перекласти. Є у мене казочка про парфуми і казочка про чарівне дзеркало. З чого ж почати?


Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пт Серп 22, 2014 1:46 pm

Починай обидві зразу! І класифікувати твої оповідання треба як казки, зараз дуже мало хорошої дитячої літератури, фактично просто нема, ось цей варіант можна запропонувати видавцям, для початку, а ще цікавіше коли в одній книзі зібрати фентезійні оповідання українською і російською мовами, дітям які не знають української або російської буде цікаво вчитися))))

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Пт Серп 22, 2014 1:56 pm

Яниточка, меня смутило вот это
Не самостійно, звичайно.
Звичайно, это обычно? Или там естественно в оригинале? Может - природньо?
А сам миниатюра мне очень понравилась, спасибо)

Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Серп 22, 2014 3:11 pm

Viorika пише: а ще цікавіше коли в одній книзі зібрати фентезійні оповідання українською і російською мовами, дітям які не знають української або російської буде цікаво вчитися))))
Ага, і назвати "Магічний світ казочок тітоньки Яніти"  Very Happy 

Запах Ветра пише:Яниточка, меня смутило вот это
Не самостійно, звичайно.
Звичайно, это обычно? Или там естественно в оригинале? Может - природньо?
Там було "конечно".
Дякую, що сказала. Я пошукаю по словникам, може знайду якийсь інший варіант.

Запах Ветра пише:А сам миниатюра мне очень понравилась, спасибо)
Дякую. Я рада.

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Амріта на тему Пт Серп 22, 2014 5:36 pm

Яніточка, сонце, я можу тобі свої версії суто технічного редагування скинути, якщо хочеш. Перенесу казочку у Ворд, а потім у тому ж документі іншим кольором напишу, щоб тобі було видніше. Треба?
Якщо було "конечно" - як варіант пропоную "звісно".
"Магічний світ казочок тітоньки Яніти" - супер!

Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Серп 22, 2014 6:24 pm

Олесю, буду вдячна. Дуже-дуже. Можна маркером/ iншим кольором. Або за допомогою посилань.


Востаннє редаговано Yanita Vladovitch (Пт Серп 22, 2014 11:39 pm); всього редаговано 1 раз

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пт Серп 22, 2014 6:34 pm

Yanita Vladovitch пише:Ага, і назвати "Магічний світ казочок тітоньки Яніти"
А чого? Класна назва! Можна ще, так "Казки феї Яніти"))))

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Мечта на тему Пт Серп 22, 2014 7:42 pm

Яночко,я багато пропустила Embarassed 
Казочка про фей така гарна,така чудова і дуже легко читається.Дякую. Rolling Eyes 
Мініатюра життєва,правдива,а в кінці я сльозу пустила.. Embarassed 

Мечта

Сообщения : 1237
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 39
Откуда : Черкаська область

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Пт Серп 22, 2014 7:46 pm

Olesia пише:
Якщо було "конечно" - як варіант пропоную "звісно".
"Магічний світ казочок тітоньки Яніти" - супер!

Во, звісно это самое подходящее слово. Янита, название супер, так что ты призадумайся, а вдруг...

Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Серп 22, 2014 11:52 pm

Olesia пише:Якщо було "конечно" - як варіант пропоную "звісно".
Олеся, дякую, саме те слово! Крутилося на думці, але не могла впіймати.

Viorika пише:А чого? Класна назва! Можна ще, так "Казки феї Яніти"))))
А що, мені подобається.

Мечта пише:Яночко,я багато пропустила
Лена, ну чому ж пропустила? Історії ж нікуди не втікають. Можна завітати одразу, можна - через місяць. Туточки ми.  Smile 

Мечта пише:Мініатюра життєва,правдива,а в кінці я сльозу пустила..
Якщо чесно, фінал і мене на сльози пробиває. Але не було у цієї історії щасливого кінця. Проте це не означає, що у житті героіні все так і залишиться. Якщо вона зрозуміє свою помилку - і річ не лише у сумочці, а у тому, що ми повинні цінувати батьків та свою Батьківщину - то все обов*язково буде добре: і на роботі, і у особистому житті.

Мечта пише:Казочка про фей така гарна,така чудова і дуже легко читається.Дякую.
Дуже рада, що подобається.
Я шукала в інтернеті якісь картинки під цю історію, але нічого подходящого не знайшла. І так мені хочется знайти художника. Щодо жодного твору не виникало такого бажання. А тут з*явилося. Дивина!

Запах Ветра пише:Янита, название супер, так что ты призадумайся, а вдруг...
Оля, а що тут думати. Хочу, щоб опублікували. Хто ж від такого відмовиться. Ось поперекладаю інші казки, та спробую постукати у двері українських дитячих видавництв. Вони, звісно не люблять, колі твір опублікований у інтернеті. Та за спробу ж не карають, правда?

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Сб Серп 23, 2014 12:28 pm

Яніта пише:Оля, а що тут думати. Хочу, щоб опублікували. Хто ж від такого відмовиться. Ось поперекладаю інші казки, та спробую постукати у двері українських дитячих видавництв. Вони, звісно не люблять, колі твір опублікований у інтернеті. Та за спробу ж не карають, правда?
Молодець  Idea ! Правильний настрій! Обов'язково стукай у двері різних видавництв, ти гарно пишеш, а те що викладено в інтернеті, не біда, більшість видавництв, навпаки хочуть почути рецензії на твої твори і відстежують рейтинги, просто коли вони вже взяли до друку можуть заборонити викладати надалі, але це мені здається правильно, спочатку книга має лягти на полиці, продатися і принести прибуток, інакше нема змісту вкладати гроші. Крім того твої казки збіркою не викладалися ніколи, вони здебільшого розкидані по різним сайтам і бібліотекам, тому думаю у тебе все вийде! Якщо треба буде рецензію написану завумними словами, звертайся, у нас вумних дєвушек пруд пруді  обалдение 
Як тобі така картинка?
[Ви повинні бути зареєстровані і підключені , щоб побачити це зображення]

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Сб Серп 23, 2014 11:49 pm

Вірочко, дякую! Rolling Eyes  rabbit 
Такий гарний малюнок! І так підходить до моєї історії!

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Пн Вер 08, 2014 9:03 am

Странно, пришло сообщение, что здесь новое сообщение, а его нет злость А я только вчера вечером мечтала о том, что ты что нибудь новенькое сюда добавишь.

Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пн Вер 08, 2014 9:05 am

Та то я редагувала одну історію, а повідомлення, замість того, аби відредагуватися, стало нанаво.
Але за проханням читачів Very Happy викладу історію про парасольку, яку писала для Штучок. Мені її допомагала відредагувати Свєта.

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Пн Вер 08, 2014 9:06 am

танцор танцор танцор Уряяяя!!!

Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пн Вер 08, 2014 9:08 am

Про зонтики. Историческая миниатюра.

Света, спасибо за помощь!  Поцелуй  pig
Надеюсь, пока переделывала, ничего нового не надела.  Very Happy

Парасоль ни в чем не виноват:
Парасоль ни в чем не виноват

Элизабет ненавидела парасоли, ставя их на одну ступеньку с корсетами, — и те, и другие были навязаны женщинам условностями высшего света. Она же любила свободу, которой наслаждалась в поместье отца. Так было до недавнего времени, пока ее тетя, леди Аугуста Албермал, не решила, что племяннице пора поучаствовать в свадебном аукционе. Снова. Четыре года назад у Элизабет состоялся первый сезон, так и не завершившийся браком. Она была привлекательной юной леди с приличным состоянием, и по всеобщему мнению объявление о помолвке могло появиться уже в конце лета. Но этого не произошло.
Граф Линкольн, в большей степени увлеченный своей оранжерей, нежели дочерью, уступил ее мольбам и пообещал, что она сама может выбрать себе мужа. Элизабет же не спешила принимать предложение руки и сердца, хотя кандидаты были весьма достойны внимания. Но вовсе не потому, что начиталась феминистических трактатов Мэри Уолстонкрафт. Нет, она ждала, когда ее возлюбленный вернется из путешествия по Южной и Северной Америке, где он искал новые виды растений. Его последнее письмо пришло четыре месяца назад, и Элизабет уже начинала волноваться, но приходилось скрывать свои переживания, в особенности от тети, которая, вне всяких сомнений, заявила бы, что Эдвард Симс, второй сын виконта Брейли, не пара дочери графа.
Именно это вынужденное молчание стало причиной того, что Элизабет сейчас находилась в загородном поместье вдовствующей маркизы Ормонд, которая любила выступать в роли свахи и ежегодно устраивала встречи, на которых девицы на выданье могли познакомиться с достойными кавалерами.
Однако слушать радостное щебетание о нарядах и кавалерах, вместо того чтобы носиться по полям на своем арабском скакуне, было для Элизабет настоящей пыткой. Чтобы не выдать истинное положение дел, приходилось любезничать с джентльменами, поскольку тетя следила за ней подобно ястребу.
Во время одной из прогулок по большому парку появился шанс обрести долгожданное уединение, и Элизабет его не упустила. Она быстро свернула с главной аллеи и поспешила прочь от стайки прогуливающихся девиц. Голоса звучали все тише и тише, пока не стихли вовсе. Только ветер шумел в кронах могучих деревьев, и птицы пели свои звонкие песни. Сложив парасоль, Элизабет подставила лицо солнцу, наслаждаясь его теплыми прикосновениями. Вот бы навсегда избавиться от парасоля! Мысль крамольная для аристократки: стоит лишь вернуться с загоревшим лицом, придется выслушать долгие нравоучения тети. Желая хоть отчасти поквитаться с ненавистным предметом, девушка сунула его в куст шиповника и снова повернулась к ласковому солнцу. Раскинув руки, покружилась — над поляной зазвучал ее довольный смех.
Но уединение не могло быть вечным: пора возвращаться в особняк, иначе тетушка отправит всех слуг на поиски пропавшей племянницы. Вздохнув, Элизабет вытащила из куста парасоль и с несвойственным для себя злорадством отметила, что он больше не пригоден для использования. Ленты изодраны колючками, как и вышивка. Тетя будет недовольна. Сжимая ручку из слоновой кости, девушка уже и сама корила себя за эту выходку. Как бы то ни было, это дорогая вещь. Но свобода требует жертв.
Однако жертвы оказались напрасны. На следующий день ей доставили другой зонт. Элизабет не знала, как тете это удалось, да и не хотела выяснять. Главное, придется пойти на пикник. А ведь можно было отказаться под предлогом, что не желает загореть.
Увидев новых гостей, Элизабет уже не так печалилась из-за необходимости присутствовать на пикнике. Среди новоприбывших была мать Эдварда, которая привезла свою младшую дочь. Неизвестно, как виконтесса добыла приглашение, но это не интересовало Элизабет. Она думала лишь об одном: как узнать о любимом, не выдав себя.
— Не желаете ли пройтись, мисс Симс? — предложила она сестре Эдварда, худенькой девушке в блекло-желтом платье.
— С удовольствием, леди де Гант.
— Вам нравится здешнее общество?
— Да. Здесь много достойных джентльменов.
— Это ваш первый сезон? — поинтересовалась Элизабет, уводя спутницу подальше от шумной компании.
— Да, — улыбнулась мисс Симс.
— Расскажите о себе. У вас есть братья или сестры?
— Я младшая в семье. У меня есть две старшие сестры, Мьюриэл и Гвендолин. А также два брата, Николас и Эдвард.
— О, так Эдвард Симс ваш брат, — с наигранным удивлением произнесла Элизабет. — Мой отец состоит с мистером Симсом в одном научном обществе и отзывается о нем, как об очень перспективном ученом. Но, кажется, ваш брат сейчас не в Англии?
— Нет, он в Северной Америке, — с гордостью сообщила мисс Симс. — Но скоро должен вернуться.
— Правда?! — воскликнула Элизабет. Испугавшись собственной несдержанности, поспешила добавить: — Значит, мы сможем полюбоваться его находками.
— Эдвард писал, что вернется к августу. С ним приедет его жена.
— Жена? — выдохнула Элизабет.
Мисс Симс не обратила внимания на то, какое впечатление ее слова произвели на собеседницу, и продолжала рассказывать:
— Две недели назад пришло письмо, в котором Эдвард сообщил, что встретил самую очаровательную девушку на свете и не смог расстаться с ней, даже несмотря на то, что она американка.
— Простите, кажется, меня зовет тетя, — сказала Элизабет, но, отпустив руку мисс Симс, пошла в противоположном направлении.
Лишь оказавшись далеко от веселящихся гостей, позволила себе выплеснуть часть той боли, что разрывала сердце.
— Негодяй! — прошипела она, изо всей силы ударив сложенным зонтиком по стволу раскидистого дуба. — Мерзавец! Обманщик! — Каждое слово сопровождал очередной удар. — Самая очаровательная девушка на свете? А я? Как же я?
Еще парочка ударов — и от изящной вещицы остались лишь обломки.
— Чем же так провинился ваш парасоль?
Испуганно вскрикнув, Элизабет обернулась. Перед ней стоял лорд Хантингтон.
— Он… я… я просто…
— Ну же, леди де Гант, удовлетворите мое любопытство. Я уже второй раз вижу, как вы измываетесь над парасолем. Чем же они вам так не угодили?
— Второй?..
— Да, я вчера имел удовольствие наблюдать за тем, как вы пытались проткнуть им какой-то куст. Сегодня же пытались срубить дерево. Может, я не прав, но мне всегда казалось, что парасоль нужен лишь для того, чтобы защищать нежную кожу леди от палящих солнечных лучей. Но вы расширили мои горизонты. Скажите же, чего вы хотели добиться?
Переведя дыхание, Элизабет ответила:
— У каждой леди должны быть секреты. Позвольте же мне сохранить свои. И, надеюсь, эта история останется между нами.
— Всенепременно, — поклонился лорд Хантингтон, но его синие глаза сверкнули лукавством.
— Благодарю, — Элизабет кивнула. — Прошу меня извинить, наверное, тетя уже переживает, куда я пропала.
Бросив искореженный парасоль в траву, она подхватила юбки и неспешно пошла прочь, сдерживаясь изо все сил, чтобы не побежать. Ей казалось, что Хантингтон смотрит вслед. Скрывшись за деревьями, Элизабет вздохнула. Ну и в переделку она попала. Только третий день в гостях, а уже невыносимо хочется вернуться домой. Как же пережить еще шесть дней?

Оставшись один, Томас Комптон, граф Хантингтон поднял с земли сломанный парасоль и покрутил в руках. Лишь беспрестанные уговоры матери вынудили его приехать на эту ярмарку невест. Он не ждал ничего интересного. Все те же юные глупенькие дебютантки, все те же жаждущие титулов мамаши. Леди де Гант стала приятным разнообразием среди уже опостылевшей обыденности. Привлекательная, таинственная. Именно последнее и привлекло в ней Томаса. Он любил загадки и секреты. Особенно те, которые заставляют поломать голову. И чем сложней загадка, тем интереснее.
Разгадывать Элизабет де Гант он начнет с того, что преподнесет ей в дар новый парасоль. И пусть леди не желает делиться своими секретами, он все узнает.
Бросив поломанную вещицу в траву, Томас довольно усмехнулся и направился на поиски маркизы Ормонд, которая поведает ему все, что знает, о своей гостье.


Востаннє редаговано Yanita Vladovitch (Вт Вер 09, 2014 8:01 am); всього редагувалось 3 раз(и)

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Мечта на тему Пн Вер 08, 2014 9:09 am

Запах Ветра пише:Странно, пришло сообщение, что здесь новое сообщение, а его нет злость  А я только вчера вечером мечтала о том, что ты что нибудь новенькое сюда добавишь.  
И я забежала,а тут ничего нового Sad Так что,Яночка,ждем-с. Smile
Дождалась,спасибо огромное! Живо так написано,и эмоционально. Rolling Eyes Только теперь хочеться прочитать дальше историю.Я попрошайничаю,прости,Яна.

Мечта

Сообщения : 1237
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 39
Откуда : Черкаська область

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Спонсируемый контент Сьогодні в 8:58 am


Спонсируемый контент


На початок Донизу

Сторінка 3 з 11 Попередній  1, 2, 3, 4 ... 9, 10, 11  Наступне

Попередня тема Наступна тема На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі