Скарбничка Яніти

Сторінка 4 з 11 Попередній  1, 2, 3, 4, 5 ... 9, 10, 11  Наступне

Попередня тема Наступна тема Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пн Вер 08, 2014 9:16 am

ААААА не из того файла вставила!!! Плакса

Все, теперь правильно.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Амріта на тему Пн Вер 08, 2014 1:41 pm

О, клас, як цікаво! Яніточка, дякую! Надо же, какая своенравная молодая леди))) И об условностях света все знает))
У мене тільки одне питання - що таке "пойти в пикнике"?
Мені насправді дуже сподобалося! Молодчинка!  Mad
avatar
Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пн Вер 08, 2014 1:55 pm

Олеся, рада, что тебе понравилось.

Olesia пише:
У мене тільки одне питання - що таке "пойти в пикнике"?

О, я не могу чего-нибудь этакого не сделать, даже после того, как мне укажут на ошибки (Света, прости). Вот, выдумала новое светское развлечение. Very Happy Конечно, это "пойти на пикник". Исправила, спасибо.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пн Вер 08, 2014 3:51 pm

Яниточка, замечательно! Забыла уже когда последний раз читала хороший викторианский роман про любовь))) Вот прочитала коротенький отрывочек и сразу захотелось еще)) Присоединяюсь к Леночке, попрошайничаю Embarassed
А, что разве в русском языке тоже есть слово парасоля? Хотя мне нравится как звучит - парасоль, не кокой-то там дешевый китайский зонтик, а парасоль - благородный, романтичный, милый женский аксессуар [Ви повинні бути зареєстровані і підключені , щоб побачити це зображення]

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пн Вер 08, 2014 6:12 pm

Ой, Лена, прости, не заметила твое сообщение. Embarassed


Лена, Вера, рада, что вам понравилось.

Мечта пише:
Только теперь хочеться прочитать дальше историю.Я попрошайничаю,прости,Яна.
Viorika пише:Присоединяюсь к Леночке, попрошайничаю

Мне тоже хочется узнать, что у героев случится дальше, но пока Муз занят другим делом.
Если помните историю о Соланж, так вторая часть уже готова. Сегодня отправила бете, которая читала прошлую работу (до того, как я ее на конкурс выложила, конечно) и тоже просила продолжения. Как вернет мне работу, я тут же с вами поделюсь. Надеюсь, будет не много исправлений.

Viorika пише:А, что разве в русском языке тоже есть слово парасоля? Хотя мне нравится как звучит - парасоль, не кокой-то там дешевый китайский зонтик, а парасоль - благородный, романтичный, милый женский аксессуар
Ну, так дело ж происходит не в нашем времени, вот и старалась соответствовать. А информацию нашла в интернете.

Онлайн книга - Женщины Викторианской Англии. От идеала до порока | Автор книги - Кэрри Гринберг (внизу страницы ссылка на оглавление)

avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пн Вер 08, 2014 8:30 pm

Яниточка, спасибо за ссылку, я запомнила ее себе)) это очень ценная информация, для меня, спасибо! Поцелуй И ждем продолжения приключений Соланж))) очень ждем cheers
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Амріта на тему Пн Вер 08, 2014 10:07 pm

Ой, а я про Соланж нічого не знаю - не ходила по конкурсах((( і що ж мені тепер, бідненькій, робити?  Crying or Very sad
avatar
Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Софія Чайка на тему Пн Вер 08, 2014 10:25 pm

Яніто, чудово! Справді. Ти знаешь, як мені подобається твоя проза.
Парасоль - дуже елегантно звучить. Незвично. Чекаємо продовження. ЛОВ
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Пн Вер 08, 2014 11:24 pm

Наконец-то мне спокойно удаётся почитать. С самого утра облизываюсь)))


тетушка отправит поисковую бригаду - звучит, имхо, современно как- то, сразу перед глазами вертолеты и спасатели . Возможно, всю челядь(прислугу) усадьбы?


Уххх, однозначно - хочу ещё. Очень давно читала о таких юных и гордых дамах, чопорных англичанках и вежливых джентльменах. Спасибо, Яниточка спасиб Жду продолжения)))
avatar
Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Вт Вер 09, 2014 8:05 am

Ира, Оля, рада, что вам понравилось.

Софія Чайка пише:Парасоль - дуже елегантно звучить. Незвично. Чекаємо продовження. ЛОВ
Запах Ветра пише:
Уххх, однозначно - хочу ещё. Очень давно читала о таких юных и гордых дамах, чопорных англичанках и вежливых джентльменах. Спасибо, Яниточка спасиб Жду продолжения)))
Оно будет не скоро. Впереди еще третья часть о Соланж, которую я только начала писать.

Запах Ветра пише:
тетушка отправит поисковую бригаду - звучит, имхо, современно как- то, сразу перед глазами вертолеты и спасатели . Возможно, всю челядь(прислугу) усадьбы?
Оля, спасибо. Исправила.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Вер 17, 2014 9:29 am

Мої вітаннячка!
Отже, казка. Сподіваюся, що цю історію можна так назвати.
Буду вдячна за помилки та русизми.
І ще одне прохання. Як вам імена героїв. Може, підкажете щось біль оригінальне для головного героя.
Мені дуже подобається ім*я Дагріон, але то герої з іншої історії, тому взяла ім*я Свенсон. Але б його якось трансформувати, аби було більш схоже на драконяче.

Вірочка, ти поки казку не показуй сину, почекаємо правок, гараз? І я потім тобі на пошту сама надішлю.
І ще, запитай у сина, може, він хоче, аби у героя-людини було українскьке ім*я. І яке саме? Поки є можливість, то виправлю.


Дракон і дощ:
Свенсон, юний дракончик вогню, часто прилітав до печери Дагріона, трьохсотрічного дракона. Той рідко покидав своє житло, але завжди був радий розповісти про світ людей, де якому йому довелося побувати. Це були дивовижні історії, справжнісінькі казки, тому що світ драконів був зовсім іншим.
— Небо там незвичайного блакитного кольору, — згадував Дагріон. — Луки схожі на великі зелені моря. Коли вітер гойдає траву, хвилі набігають одна на одну, і здається, зараз вийдуть з берегів. Сонце у людей жовте. І тільки одне. Найдивовижніше, це вода, що ллється з неба. Люди називають її дощем.
«Дощ. Дощ. Дощ…» — Свенсон повторював про себе невідоме слово.
У їхньому світі, де променіли два червоні сонця, через що небо було забарвлене у рожеві і багряні відтінки, де пейзажі не тішили око яскравими фарбами, тому що все покривав тонкий шар коричневого пилу, ніколи не йшли дощі. Вранці на траві й листі з’являлися крихітні краплини роси, забарвлені в рожевий колір, але Свенсон ще ніколи не бачив, щоб вони падали з неба.
— У світі людей небезпечно. — Дагріон з погрозою глянув на дракончика, сподіваючись, що той запам'ятає його настанови. — Люди полюють за нашою магією. Вони…
— А ти можеш начаклувати дощ? — перебив оповідача Свенсон, уяву якого все ще займала вода, що падала з неба, а не небезпека, яка виходить від людей.
Дагріон почав сміятися, але закашлявся, пахкаючи клубами диму, і у печері відразу ж запахло сіркою.
— Так можеш? — не угамовувався Свенсон.
— Ні, магія драконів не діє у нашому світі, саме тому ми не можемо самостійно покинути його.
У голосі старого Дагріона пролунала ностальгія. Він жалкував, що не може знову відправитися до людей.
— Ми замкнуті тут, немов в клітці, — понуро пробурмотів дракончик.
— Ні, — похитав головою Дагріон, на його морді з’явилася співчутлива посмішка, — це не клітка. Це наш дім.
Але для юного Свенсона це була саме клітка.
— Про що я розповідав? — дракон почухав кігтем голову. — Згадав! Люди. Вони хочуть вкрасти нашу магію і не розуміють, що лише віддана добровільно вона принесе користь.
— І твою вони намагалися вкрасти? — запитав Свенсон, сподіваючись почути кровожерливі історії про битву Дагріона та людей.
— Так, було таке, — зітхнув старий дракон. — Але не усі люди злі. Мені пощастило зустріти дивовижну людину. Вона…
— Вона?! — від здивування Свенсон навіть рота розкрив.
— Так, її звали Іргрін. Вона була могутньою чарівницею і захищала мене від інших людей. Вона на власному прикладі показала, що доброта — це зовсім не слабкість. Іргрін була моїм найкращим другом. І єдиним. Нажаль, людське життя таке коротке, — зітхнув Дагріон.
— Розкажи ще що-небудь, — попрохав Свенсон.
Поклавши голову на лапи, він слухав дивовижні історії, таємно мріючи, що і йому пощастить потрапити у світ людей і побачити усе це на власні очі.

Пройшли роки. Дагріона не стало. Одного разу Свенсон прилетів у його печеру, але господаря там не виявилося. Свенсон вважав за краще думати, що старому драконові вдалося повернутися у світ людей, але правда була така, що Дагріон просто пішов. Драконяче життя теж не вічне, особливо, якщо сумуєш за другом, ким би він не був.
Свенсон переселився до печери Дагріона, бо хотів піти від інших драконів. Його уникали. На нього поглядали з підозрою. Кожну секунду він чекав нападу. А все тому, що, на відміну від своїх побратимів, він так і не навчився видихати полум’я. Стільки часу було витрачено на тренування, але численні спроби виявилися марними: навіть крихітне полум’я, і те не виходило.
Свенсон багато часу проводив наодинці, в мріях про світ людей. Він годинами літав, сподіваючись, що одного разу з’явиться можливість відправитися за пригодами. Ось і зараз, розпрямивши потужні крила, він ловив вітер, видивляючись, чи не з’явиться блакитна цяточка у червоно-багряному небі.
Як і в інші дні, на дракона чекало розчарування. Свенсон вже хотів повертати додому, коли побачив вдалині темну фігуру. У гонитві за мрією, він залетів на чужу територію, і тепер належало прийняти бій. Неможливість видихати полум’я робила Свенсона уразливим, але його перевагою була швидкість. Нікому ще не вдавалося обігнати його. Проте відступати він не збирався.
Лише наблизившись до супротивника, дракон побачив, що його оточили. Троє проти одного — це нечесно та й небезпечно. Тут вже кожен замислиться про відступ, а Свенсон не хотів гинути. Він повернувся і полетів геть, рухаючись зигзагами,  оскільки переслідувачі почали стріляти вогняними кулями.
Але був ще один дракон. Свенсон дізнався про нього, лише коли той безшумно спустився з неба, намагаючись вчепитися гострими пазурами у спину втікача. Лапою відбивши атаку, Свенсон грізно прогарчав, але рудувато-зеленого дракона виявилося не так легко злякати. І почався бій. Крила ляскали. Голосно клацали зуби. Гарчання розливалося у повітрі. Свенсон згадав про трьох інших драконів і, ухилившись від чергового удару, стрілою полетів донизу. Потім різко змінив напрям. Він швидко-швидко махав крилами, намагаючись виявитися якнайдалі від своїх переслідувачів.
Попереду промайнув яскраво-червоний спалах. Свенсон вирішив, що це якась особлива зірка, яка сяє вдень. Але то була не зірка — тепер світло більше нагадувало лінію. Здавалося, хтось малює в небі… не зовсім охайне коло. Раптом бордові хмари у середині кола набули незвичного сизо-білого відтінку.
Свенсон насилу зупинитися. З недовірою і надією він дивився на грань між світом драконів і світом людей. Вона виглядала саме так, як розповідав Дагріон. Не зволікаючи ні секунди, дракон спрямувався до своєї мрії. На мить очі осліпли від безлічі кольорів, які оточували: темно-зелені крони дерев, блакитна стрічка вузенького струмка, яскраво-зелена лужина, усіяна червоними, синіми і жовтими квіточками. Вітер без втоми підганяв темно-сірі хмари на захід.
Роззирнувшись, Свенсон встиг востаннє насолодитися краєвидом своєї батьківщини : темно-калинове небо підпирали скелясті гори — і прохід назавжди закрився.
Тепер, коли небезпека минула, дракон відчув, як ниє бік: все-таки супротивник зачепив його своїм шипованим хвостом. Свенсон повернув до струмка, де збирався промити рану, і тільки зараз розгледів на березі крихітну людську фігурку. Теперь зрозуміло, хто відкрив двері між світами.
Пам'ятаючи постійні попередження Дагріона про те, що люди небезпечні, Свенсон вирішив не зв’язуватися з людиною, але сили танули з неймовірною швидкістю: і причиною тому була отрута. Раптом все навкруги стало розпливчатим: земля наближалася надто швидко. Дракон намагався гальмувати, але земне тяжіння виявилося сильнішим. Згрупувавшись, він впав на піщаному березі струмка, перевернувся через голову і розпластався на животі.
Почулися тихі обережні кроки. Чиєсь легке дихання. Нарешті, тремтячий голос прошепотів:
— Дракон. Справжнісінький дракон. У мене вийшло! — здивовано і в той же час гордовито. — Ей, ти помер? — знову в голосі пролунав страх. А може, то була надія?
Свенсон розплющив одне око: блідий рудоволосий юнак, помітивши цей рух, відстрибнув назад. Це виглядало комічно, але у дракона не було сил сміятися. Він тихенько прохрипів:
— Отрута. Допоможи, — і перекотився на бік, аби показати рану.
— Я зараз, — пообіцяв юнак. Він кинувся до лісу, але на півдорозі зупинився. — Нікуди не йди!
Свенсон закрив очі. Він чув шелест трави, дзюрчання струмка. Але ось пролунав глухий тупіт — хтось швидко біг. Дракон відчув, як до його губ притиснулося щось холодне й вологе.
— Ти можеш це з’їсти?
Він трохи відкрив рот і, коли туди залетів віхоть вимитої в струмку трави, ковтнув його, не розжовуючи. І не питаючи, як це може допомогти.
Коли донеслося неголосне мимрення, Свенсон розплющив очі. І розкрив їх ще ширше, побачивши, як з пальців юнака хлинула хвиля сріблястого світла. Який закутував, заколисував, відновлював сили, знищував отруту. Незабаром і рана затягнулася, наче і не було її.
Почуваючи себе так, ніби готовий битися з цілим світом, Свенсон звівся на ноги.
— Ти ж мене не з’їси, правда? — у синіх очах юнака плескався страх.
— Я не їм тих, кому завдячую життям.
У мові драконів не було слова «дякую», але Дагріон зумів розтлумачити Свенсону його значення. І все одно дракону не так просто було вимовити слова вдячності. Коли він вже збирався сказати їх, йому на ніс впало щось крихітне і вологе. Свенсон задер голову. Темно-сині хмари пливли зовсім низько, здавалося, скотяться трішечки нижче і зачеплять дерева. Друга крапля впала драконові на лоба. Потім ще. І ще…
— Магія, — прошепотів Свенсон.
Він розпрямив крила, щоб упіймати ще більше крапельок.
— Звичайний дощ, — заявив юнак і прошмигнув під драконове крило, немов то була парасолька.
Свенсон не став сперечатися, але думки не змінив: дощ — це справжнісінька магія, інакше і не пояснити, чому з неба, де світить сонце, де гуляє вітер, де свобода і безкрайні простори, падає вода. Хотілося розгледіти все зблизька. Обійшовши рятівника, який знайшов притулок під його крилом, дракон спрямувався назустріч дощу.
— Не відлітай! Повернися! — благав юнак.
Але бажання зрозуміти магію дощу виявилося сильніше. Свенсон летів все вище і вище, насолоджуючись ударами крихітних крапельок по лусці, вологим повітрям, холодними обіймами вітру. Дракон кружляв над землею, не знаючи, куди полетіти, хотілося бути усюди. Але погляд щоразу повертав до маленької фігурки, що зіщулилася, на березі ріки. Свенсон так і не подякував людині. Не запитав її ім’я. Дагріон був би невдоволений.
Дракон спрямувався до землі, намагаючись обігнати дощові краплі. Спустившись поряд з юнаком, він велично вимовив:
— Людино, я вдячний тобі за порятунок. Назви своє ім’я.
— Пітер.
— А я С... — в горлі задряпало і дракон замовк. Якась незрозуміла грудка у горлі давила і напирала. Намагаючись позбавитися її, Свенсон замотав головою і чхнув. Іскриста сфера вилетіла з його рота і підірвала каменюку, що стояла на віддалі. Дракон ледве встиг прикрити Пітера крилом від кам’яних скалок, що розлетілися в різні боки.
— Овва! — здивовано промов юнак, виглядаючи. — Не знав, що дракони уміють таке робити.
— Я і сам не знав, — прошепотів Свенсон, роздивляючись чорне коло на землі, яке залишилося на місці каменюки. Хто б міг подумати, що здібності з’являться тут, у світі людей.
— Ти став іншим.
— Іншим? — перепитав дракон і почав вертіти головою, намагаючись розгледіти, що саме змінилося. Може, хвіст подвоївся чи пазурі стали більше?
— Так, зараз ти чистий, — насмішкувато промовив Пітер. Він радів не лише своєму жарту, але і тому, що знову виглянуло сонце. — Дощ тебе відмив.
Справді, дощ змив теракотовий пил: темно-синя луска виблискувала, коли до неї торкалося нерішуче сонячне проміння. Але дощ зробив не лише це. Він звільнив здібності Свенсона. Не дивно, чому вони не змогли проявитися у світі драконів. Там просто не було дощу.
Ще потрібно було з’ясувати, наскільки сильний зв'язок між дощем і здатністю стріляти кулевими блискавками, але це ще устигнеться. Насамперед потрібно знайти домівку.
— Десь неподалік є печера? — запитав Свенсон.
— Так, — кивнув Пітер, — можу показати.
— Гаразд, полетіли.
Дракон розпрямив крила, мріючи скоріше опинитися в небі, але юнак збентежено промовив:
— Я не вмію літати.
Свенсон декілька секунд дивився на нього, намагаючись зважитися на самий відчайдушний вчинок у своєму житті: узяти вершника. Нарешті, він сказав:
— Сідай, полетимо разом.
Це був перший крок на шляху до дружби між людиною і драконом. Історія Дагріона підказувала, що вона може бути довгою і міцною. Але тільки час покаже, що судилося створити Свенсону і Пітеру.



Востаннє редаговано Yanita Vladovitch (Ср Вер 17, 2014 8:15 pm); всього редагувалось 2 раз(и)
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Мечта на тему Ср Вер 17, 2014 11:22 am

Яніто,дякую,мені дуже сподобалась казочка!
avatar
Мечта

Сообщения : 1240
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 39
Откуда : Черкаська область

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Ср Вер 17, 2014 2:28 pm

Яніточка! Це просто супер!!! У мене нема слів! Була б жива моя бабця, розказала б їй ще одну версію про драконів дощу))) Не знайшла ніяких помилок, вони може і є, але я не помітила. Можна вже видрукувати казку і дати маломуEmbarassed ? Зараз Даня у нас хворий, думаю гарна казка - найкращі ліки!
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Вер 17, 2014 6:04 pm

Лена, Вера Поцелуй

Вера, прочитала в другой теме, что натворил твой драгоценный сыночек. Пусть поскорей выздоравливает. И конечно, можешь ему сейчас показать.
Я тебе на почту отправила, если что.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Ср Вер 17, 2014 6:21 pm

Яниточка, спасибо! Уже получила! Сейчас распечатаю, прочитаем и датим отзыв от Данила)))
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Запах Ветра на тему Ср Вер 17, 2014 6:41 pm

Яниточка, это надо продолжать, обязательно. Обалденная сказка))) Спасибо тебе, ласточка))) Над именами драконов подумаю, обязательно.
Я придираюсь, наверное, но “драконівська мова" немного не то, может - “мова драконів“?
avatar
Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Софія Чайка на тему Ср Вер 17, 2014 8:00 pm

Чарівна казка, Яніточко! Проста і непроста одночасно.
І може в кінці - тільки час може показати. Ми ж думаємо про майбутнє? Якщо ні, тоді все гаразд.
Дякую за приємні миті! спасиб
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Вер 17, 2014 8:14 pm

Оля, София, Поцелуй

Оля, по поводу продолжения. Надеюсь, что Муз что-нибудь нашепчет, но он сейчас вовсю пишет третью заключительную часть истории о Соланж, а потом хочет заняться другим произведением. Хотя всегда можно будет сделать перерыв для написания продолжения. Тем более что драконов я люблю.
Поверь, ничуть не придираешься. "Мова драконів" звучит лучше. Спасибо.

Софія, дякую, що вказала на це місце. Так, тут потрібно минулий час змінити на теперешній. І одним дієсловом.
"Тільки час покаже, що...".
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Чт Вер 18, 2014 2:43 pm

Вчора ввечері читали казку)) Спочатку сам, потім мама перечитала)) Словами - малому дуже сподобалося, не передати всіх емоцій дитини, його відгук приблизно такий танцую танцор ce салют уря sunny
Сподобалося йому все без винятків, особливо битва, ну хлопчик же)) У нього тільки два зауваження, сказав, що Свенсон, то ім'я для старого дракона, він назвав дракончика - Дені, скромненько так Хлоп ресничками ))) І сказав, що має ще бути лицар, бо там де дракони, там завжди є лицарі, на його думку Smile
Я видрукувала казку на восьми сторінках, шрифтом роман 16 здається, щоб йому добре було читати, зчепила стиплером на зразок книжечки, Данило сказав, що намалює обкладинку, коли шУдевр буде готовий, ми сфотографуємо і викладемо!
Данило дякує, тьоті Яніті за гарну казку rabbit
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Вер 19, 2014 8:31 am

Вірочко, я дуже рада, что моя історія сподобалася твоєму синочку. Нехай видужує пошвидше!
Спочатку старий дракон був Свенсоном, але коли він згадав про Іргрін, довелося поміняти імена.
Так, маленького дракончика можна назвати Дені, але як тоді його іменувати дорослим? Треба ще подумати.
Щодо лицаря, у продовженні (якщо воно з*явиться) обов*язково буде лицар.

Із нетерпінням буду чекати на обкладинку.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Пт Вер 19, 2014 10:14 am

Сонце, це твоя казка))) Тому імена героїв - твій привілей))) До речі, Дагріон дуже всім сподобався і було шкода, що більше з ним не зустрінемось((( Всім, це моїй дочці, мамі і зятю, бо казку Даня читав вголос, на цілу хату і охоче коментував всім навколо))))))
Мого сина хрестили Данилом, на український лад, але закарпатська рідня називає його Данієль, Дені, останнє скорочення йому самому дуже подобається))) Він вже в школі привчив називати його Ден))) але для мами він - Данік, Данюша)))
Я так розумію у тебе багато літературних планів? Це дуже добре, бо в тебе справжній талант! З нетерпінням чекаю продовження про Соланж! І не забувай про казки, вони у тебе фантастично хороші!!!!
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Вер 19, 2014 2:17 pm

Так, казку я вигадала, але без вашої ініціативи її б ніколи й не було.

Треба буде подумати, як "Дені" переіменувати у великого дракона. Хоча, спитай у сина, може, він хоче аби Данієлем звали хлопця (замість Пітера).

Обіцяю, що відзавтра почту викладати другу частину про Соланж.
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Viorika на тему Сб Вер 20, 2014 1:49 pm

Котик, це ідея моєї бабці)) На жаль, вона померла 14 років тому((( Я її дуже любила. Вона була завідуючою дитячим садочком майже 20 років, в ті часи більшість дитячої літератури були або пропагандистські віршики і оповідання про Леніна або народні казки, казані-переказані мами багато разів)) А дітям часом треба було цікаво і доступно, для дітей, розповісти чому, наприклад, в грозу не варто виходити з домі і в той же час не треба боятися грому))) От вона і вигадувала битви небесних драконів, які насправді не хочуть зла людям, але випадково можна попасти під їх вогонь і сильно обпектися)))
Даня, погодився, що хлопчику ім'я Даніель підходить більше ніж дракону! Над обкладинкою працюємо, забракували вже третій варіант))) Прагнемо досконалості)))
avatar
Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Скарбничка Яніти

Створювати по Спонсируемый контент


Спонсируемый контент


На початок Донизу

Сторінка 4 з 11 Попередній  1, 2, 3, 4, 5 ... 9, 10, 11  Наступне

Попередня тема Наступна тема На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі