Ірвін Фокс. Ключар

Сторінка 1 з 2 1, 2  Наступне

Попередня тема Наступна тема Донизу

Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Квіт 13, 2014 2:11 pm

Дівчатка, вітаю всіх Вас. Пропоную Вам роман українською. Почала його писати більше року тому під псевдонімом Ірвін Фокс. Він поки що нез акінчений. Не виключаю, що можуть бути помилки, адже я не літератор. Буду рада, якщо вкажете на них, щоб я змогла виправити. Дуже сподіваюсь, що він Вам сподобається) Rolling Eyes


Востаннє редаговано Софія Чайка (Нд Квіт 13, 2014 10:30 pm); всього редаговано 1 раз
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Квіт 13, 2014 2:14 pm

Анотація:
Його доля визначена. Він виконує своє завдання, незважаючи на підступи недругів. Єдине, що йому залишається зробити, це знайти жінку, яка подарує світу його спадкоємця і послідовника. Знайти і не загубити. Кохати, не зважаючи ні на що. Сподіватись, що б не трапилось. Вірити, не розшукуючи істину, що б не наговорили, не привиділось, не чинилось.



Вступ:
  
1880 рік
 
 
   В напівтемряві великої кімнати на першому поверсі старовинного маєтку горіли лише гасові лампи, розміщені по кутках. Вони освітлювали обличчя двох чоловіків, що розмістились у кріслах біля маленького індійського столику. Ті мовчки слухали жіночі крики, що доносились згори – з панських покоїв.
   Один із них, високий та світлокосий, здригнувся, коли жіночий голос вкотре зірвався на високій ноті. Його рудий друг наповнив спорожнілий келих горілкою і вклав її у напружену руку товариша. Той проковтнув прозору рідину і знову заціпенів, дивлячись перед собою.
   Він не звертав увагу на віхолу, що котрий день лютувала за вікном, беручи в білий полон дерева та будівлі. Декілька годин залишалось до першого дня листопада, але зима все не гаяла часу.
   На відміну від неї маленьке створіння не спішило покидати материнське лоно. Воно нещадно мучило прекрасну жінку на другому поверсі, доводячи до відчаю свого батька.
   Коли на верхній площадці сходів, що вели до просторої спочивальні, з’явилась молода служниця, світлокосий чоловік підвівся з крісла і з надією спрямував на неї погляд. Але та у відповідь лише засмучено похитала головою і зникла у напрямку кімнати, де вже другий день страждала поліжниця.
   – Скільки ще це може тривати, Євгене?! – не витримав напруги чоловік і грюкнув кришталевою чаркою по столу. – Мені здається, що я відчуваю її біль. Збожеволіти можна.
   – Це її перші пологи, Олесь. Мусиш чекати и терпіти – так само, як і вона. – Друг старався мовити спокійно, аби хоч якось заспокоїти наляканого господаря. – Що каже лікар?
   – Те саме, що й ти, – махнув рукою Олександр, міряючи кроками персидський килим. – Але мені здається, що я знову і знову помираю з кожним її криком.
   – Тримайся, друже. Тепер нічого вже не можна змінити.
   – Так, звісно. – Олександр зупинився і склав руки за спиною, стискуючи їх у кулаки. – Дуже хочу цю дитину. Вже люблю її, не менше, ніж її матір, але не можу змиритися із тим, що Богдана так сильно страждає. І винен в цьому тільки я.
   – Вона знала, на що погоджується, і не менш нетерпляче, ніж ти, очікувала цієї миті. Богдана – мужня жінка. Вона витримає.
   Олександр повернув голову до вікна, але навряд чи щось там помітив. Після кількох хвилин мовчання він тихо вимовив:
   – Мені страшно, Євгене.
   Його друг нічого не відповів на це зізнання. Він думав про те, що ні за що не хотів би опинитись в подібній ситуації, сподівався, що ніколи не дізнається, яке воно – кохання до жінки. Євген спробував відволікти приятеля від тяжких роздумів.
   – Хто із нею? Ти запросив лікаря з міста?
   – Ні. Дороги замело. Коло неї Христевич. Я довіряю йому.
   – Можливо, слід таки спробувати привезти когось іще?
   – Христевич обіцяв повідомити, якщо щось піде не так.
   – Тоді заспокойся і чекай. Ти зробив все, що міг. – Олександр лише сумно похитав головою. – Між іншим, якщо народиться не парубок, що тоді?
   – Ми спробуємо ще раз.
   – І далі продовжуватимете жити у гріху?
   – Ти не гірше за мене знаєш, що мушу. І Богдана теж знає. Як тільки народиться хлопчик, ми одразу поберемось. Я прагну цього понад усе, але мушу чекати. Мушу.
   Євген кивнув, погоджуючись, і долив у чарки горілки.
   Саме цієї миті раптово зірвався жіночий крик, примушуючи чоловіків підняти голови догори, і заплакала дитина. Завмерши на мить, Олександр кинувся догори, перестрибуючи через сходинки. Він увірвався в спочивальню, де серед білосніжних простирадл і великих подушок виднілось нерухоме жіноче тіло. Він зробив непевний крок вперед і раптово відчув, як йому попустило. Богдана нехай вимучена, але посміхалась йому.
   На повних руках повитухи на ковдрочці дригала ніжками ще не сповинута дитина. Від хвилювання Олександр не міг вимовити ані слова. Він лише дивився на маленьке диво зі світлим пушком на голівці.
   Христевич вже помив руки і витирав їх рушником. Усміхаючись, він поправив вказівним пальцем тонку металічну оправу окулярів.
   – Вітаю, пане Ключевський. промовив він, звертаючись до господаря. – У вас народився чудовий син.
   Олександр, не стримуючи щасливу посмішку і сльози, потис руки лікарю, на хвилину затримався біля немовляти та підійшов до жінки, що слідкувала за кожним його кроком.
   Він міцно поцілував її і прошепотів у потріскані губи:
   – Спасибі тобі, кохана.
   Богдана ніжно попестила його по щоці і вимовила так само тихо:
   – Кохаю тебе.
   Щасливий батько вискочив за двері и крикнув другові:
– Євгене,  посилай гінця по отця Феофана!


Востаннє редаговано Софія Чайка (Вт Квіт 15, 2014 9:12 pm); всього редаговано 1 раз
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Мечта на тему Нд Квіт 13, 2014 3:11 pm

Софія Чайка,я перша cheers  А чому Олександр хотів одружитися тільки за наявності сина,а не доньки? Дізнаємось? Дякую.
avatar
Мечта

Сообщения : 1240
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 39
Откуда : Черкаська область

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Нд Квіт 13, 2014 4:15 pm

Прочитала. Мало. Хочу знати, чому герой так бажав сина. І нехай причина буде суттєвою. Не хочется відразу розчаруватися у ньому.  Laughing 
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Квіт 13, 2014 4:36 pm

Лєна, Яніто, дякую, що відгукнулись!
Все згодом проясниться. Обіцяю)
Між іншим, причина суттєва)
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Квіт 15, 2014 9:18 pm

Дуже дякую Яніті за допомогу. На Ваш розсуд ще один розділ)




Розділ 1:


Розділ 1
 
1905 рік
 
 
   Руслана вийшла з крамнички на вулицю і примружила очі. Після маленького, тьмяного, переповненого різноманітними дрібничками приміщення червневе сонечко видавалось особливо яскравим. Дівчина із задоволенням підставила б йому власні щічки, але мода вимагала від жінок блідої шкіри. До того ж вона спустошила майже всі запаси рисової пудри сестри, намагаючись не вирізнятись з поміж інших – принаймні, в місті.
   На щастя, Юлина гнівалась не надто довго, але натомість взяла з сестри слово, що та складе їй компанію на прогулянці парком разом із її подругами. Вона добре знала, що то справжня кара для незалежної духом Руслани. Дівчина ледь терпіла теревені дівчат, що балакали лише про сукні, прикраси та чоловіків. Нудьга страшенна! Але це станеться лише в неділю, і тому Руслана викинула неприємну думку з голови.
   Розкривши парасольку, вона повільно рухалась вздовж вулиці, притримуючи рукою довгу, кроєну клинами світло-жовту льняну спідницю з широким паском. Підбори високих шнурованих черевиків весело стукотіли по бруківці. Мереживо нижньої спідниці підмітало каміння, але дівчину це не хвилювало. Вперше за останній тиждень видався гарний день. Вона не збиралась марнувати нагоди і вирішила трішки пройтися до батьківського будинку. Довге непокірне каштанове волосся Руслани, зібране у вузол стараннями служниці, прикривав капелюх із широкими крисами, прикрашений квітами. Легкий вітерець ворушив шлярки біля шиї та на зап'ястках, нагадуючи дівчині про те, що зовсім скоро вона зможе знову насолодитись справжнім вітром і простором.
   Але до того часу їй прийдеться витримати ще й прийом на честь уродин тата, посміхаючись сусідкам і сусідам, їх манірним донькам та нікчемним синам, які сподіваються колись повести під вінець котрусь із дочок лікаря Ореста Христевича. А по при це чемно вислуховувати нудні зауваження мачухи та вдаючи недалеку, замріяну панянку, єдиною метою якої є вдале заміжжя.
   Руслана зітхнула та ще стишила крок, розтягуючи насолоду від самотньої прогулянки. Вона згадала про сьогоднішні покупки – срібний портсигар на день народження батька та книгу. Останню вона ледь не почала читати прямо біля полиці із іншими фоліантами. Заохочена Руслана виклала за неї решту кишенькових грошей, що залишились після купівлі портсигару. Володар книгарні не зумів приховати від неї здивованого погляду, але пообіцяв доставити книгу за адресою ще до вечора.
   Вона посміхнулась, уявляючи собі думки старого крамаря. Певне, той, як і решта чоловіків, вважає, що то не жіноча справа, читати про такі речі, як догляд за кіньми. Руслана не сумнівалась в тому, що якби мужчинам дали волю, то вони взагалі б заборонили жінкам вчитись. Сама ж Руслана з дитинства мріяла поїхати до Відня і вступити до університету. Поза сумнівом, якби мачуха довідалась про таке, вона б напевне зомліла.
   Руслана зупинилась, аби пропустити невисокого, кругленького пана з закрученими догори вусами, що тільки–но вийшов із дверей фризерні. Їй прийшлося затриматись, бо чоловік не спішив поступатись дорогою. Він дивився в інший бік – на самохідний екіпаж, що мчав по вулиці, залишаючи позаду клуби сірого диму. Руслана і собі задивилась на цікавинку. В їх містечку подібні засоби пересування зустрічались не часто.
   Погуркотівши, автомобіль зупинився біля кав’ярні. З нього вискочили, весело гигочучи, двоє молодиків у коротких сюртуках та габіках. Останнім до дверей кав’ярні попрямував водій – високий чоловік у куртці і з кепі у руках. Його світле, зачесане назад волосся на сонці виблискувало золотом.
   Руслана зачаровано слідкувала за стрімкою ходою чоловіка, коли він обернувся, вдивляючись вздовж вулиці. Дівчина миттєво заховалась за спину вусатого пана та ще одного чоловіка, що непомітно для неї зупинився біля них.
   Симпатичний молодик зник у кав’ярні, і Руслана перевела подих. Незрозуміле і раптове збентеження здивувало її. Дівчина ніколи не пасувала перед чоловіками, особливо молодими.
   Підхопивши спідницю холодною, хоч і обтягнутою тонкою рукавичкою рукою, вона вже збиралась продовжити прогулянку, але розмова поруч зупинила її. Мужчини виявились знайомими, бо невимушено звертались один до одного.
   – То юнак Ключевський? Чи я недобачаю, пане Гороховський? – запитав повний чоловік, підкрутивши вуса.
   – Не гризіться, пане Лапич. У вас чудовий зір. Так, пан Ключевський дочекався повернення сина з навчання та подорожі.
   - Славко?! Хто ж ще. У Ключевського троє дітей, але лише один син.
   Руслана ще раз поглянула у бік кав’ярні. Молодший Ключевський давно зник всередині, але вона й досі відчувала його пронизливий погляд.
   Невже він її впізнав? Навряд чи. Востаннє вони бачились, коли йому виповнилось дев’ятнадцять років, а їй, відповідно, дванадцять. Замала, щоб парубок запам’ятав. Та й змінилась вона за ці роки майже невпізнанно. Дівчина на виданні – так говорять про неї сусіди. Та їй до цього немає діла. Не збирається вона заміж. Принаймні, поки що. Та й зарозумілий Владислав Ключевський її мало цікавить.
   Із цією думкою дівчина продовжила ходу, мріючи про подорож до бабусі та гадаючи, чи збирається Владислав до заміського маєтку Ключевських. Тут у місті він має більше можливостей повеселитись, але в тихих Джерельцях живе його родина.
 
   За столом в старій хатині на маленькій лісовій галявині зібралось четверо чоловіків. Вони мовчки грали в карти, ліниво відсьорбуючи з кухлів пиво. Чоловіки порозстібали жилетки та коміри сорочок, користаючись відсутністю жінок. Власне заради відсутності свідків ці четверо і придбали декілька років тому у старого п’янички занедбану хатину серед лісу. П’яничка мало не відразу помер, а більше ніхто з жителів оточуючих сіл не пам’ятав про цю халупу, якщо і знав колись.
   Стіл, лавки, грубка в кутку, бамбетель та скриня біля стіни – ось і вся обстановка. Зрештою, вони і не потребували більшого. Для справ, якими чоловіки займались, цього було цілком достатньо.
   Рудий велетень почухав потилицю, далі груди між розстібнутої сорочки, кинув на стіл карти і прогуркотів:
   – Все, виходжу з гри.
   – Як завжди, – сміючись, зауважив чорнявий картяр з тонкими вусами.
   – Не наривайся, Вусе. – Невиразний худий чоловік, з рухливими пальцями постукав по столі, привертаючи увагу до гри. – У Петра важка рука. Чи ти забув?
   Вус хмикнув і звернувся до четвертого – кремезного чоловіка з русявою чуприною та важким поглядом.
   – Чув, Мар’яне? Новий ключар вже в місті.
   – Сорока на хвості принесла. Тобто тітка Мотря. Стара карга дізнається новини швидше телеграфіста.
   – І що тепер?
   – Нічого. Поки що. Його батько ще не скоро відійде від справ. Побачимо, що він собою являє.
   – Цікаво, який він. – Худорлявий чоловік переставив місцями карти у долоні и подивився на Мар’яна, ватажка. – Подібний до інших, чи ще «зелений»? Чи знає про свою долю?
   – Мусить знати, Тихоне. Так заведено. А решта… Скоро дізнаємось. – Він кинув карти на стіл и поклав на них широку долоню. – Досить дурних балачок. Поговоримо про справу. Сьогодні повний місяць.
   Троє інших схились над столом, не сперечаючись і уважно слухаючи план.
 
Продовження буде…
  
 
Примітки
 
Габік (гал.) – (з франц.) мелон, казанок (Виннич.), шляпа (рус.), котелок.
Шлярка(у платья) – оборка, (нозом спідниці) підчинка (гал.), (у ворота и рукавів) брижі, шлярка.
Кухоль (рос. кружка) – товстостінний глиняний, а згодом і скляний, посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива). Ємність кухля здебільшого 0,5–1л. Етимологію виводять від польського слова Kufel.
Грубка, груба – піч, що служить для опалювання приміщення.
Бамбетель (гал.) – ліжко, від нім. Bankbettel, від меблів, що складаються і розкладаються. Скриня і ліжко вкупі.
Скриня (англ. chest, рос. сундук) — меблевий виріб із відкидним або знімним віком для зберігання різних предметів.



Востаннє редаговано Софія Чайка (Ср Квіт 16, 2014 8:56 pm); всього редаговано 1 раз
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Квіт 16, 2014 1:52 pm

Дякую за продовження. Дуже цікаво - що ж то за посада така "ключар".
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Ср Квіт 16, 2014 8:59 pm

Яніто, дякую тобі за увагу та допомогу. "Ключар" - це, дійсно, посада. І не тільки. Про неї - трохи згодом)
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Мечта на тему Чт Квіт 17, 2014 5:24 pm

Цікаво,спеціально не читала зразу.А зараз сама вдома і з цікавістю прочитала продовження.А ключар-це, мабуть,Владислав?
avatar
Мечта

Сообщения : 1240
Дата регистрации : 13.04.2014
Возраст : 39
Откуда : Черкаська область

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Чт Квіт 17, 2014 9:10 pm

Дякую, Лєночко! Ви вірно здогадались)
Це мій перший прозовий твір українською, і я направді хвилююсь)))
Тому дуже вдячна за увагу.
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Амріта на тему Пн Квіт 28, 2014 10:11 pm

Софія, привіт! Я теж у читачах)) 
Новий роман - та ще й українською! Та ще й трошки містики! ЛОВ 
Поки прочитала лише анотацію і вступ. 
На днях візьмуся на 1 розділ. Удачі!  Rolling Eyes
avatar
Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Квіт 29, 2014 9:08 pm

Дякую, Олесю! Сподіваюсь, що МУЗ мене не підведе) Exclamation
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Вика на тему Вт Травень 06, 2014 12:47 pm

Софіє, доброго дня. Я теж записуюсь у читачі і зразу питання (традиційне) і де ж продовження??? Читаю дуже сподобалась мова - така співуча! ДЯКУЮ!!!!! і чекаю що ж далі?????
avatar
Вика

Сообщения : 480
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Дніпропетровськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Ср Травень 07, 2014 8:46 pm

Віка, доброго вечора!
Спасибі! Дуже рада, що подобається. Це справжній експеримент для мене)))
Над продовженням працюю, але швидко не обіцяю. Останнім часом важко пишеться.
Вибач, що не відповіла вчора. Не вдалось.
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Вика на тему Чт Травень 08, 2014 9:46 am

Софія  Rolling Eyes - щож згодна на нешвидко запасаюся терпінням та чекаю
avatar
Вика

Сообщения : 480
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Дніпропетровськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Ср Черв 11, 2014 3:35 pm

Коли буде продовження?
avatar
Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2416
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Амріта на тему Чт Вер 04, 2014 4:12 pm

Давно вже прочитала, та забула написати!
Хочу продовження, дуже сильно! Взагалі хочу весь роман))) Embarassed Подобається, ех...
ще побачила, що обіцяла глянути І розділ - пам,ять дєвічья, блін)))
Далі буде... Smile
Спойлер:
марнувати нагоди - нагоду 
по при - попри
вислуховувати нудні зауваження мачухи та вдаючи недалеку, - та вдавати? або: ...мачухи, вдаючи недалеку
прийшлося затриматись - довелося затриматися
по вулиці - вулицею
зачаровано слідкувала - зачаровано стежила
користаючись - користуючись
Власне заради відсутності свідків ці четверо і придбали декілька років тому у старого п’янички занедбану хатину серед лісу. - Я пропоную трошки відредагувати речення на кшталт хоча б такого: Власне, саме для того, аби спілкуватися без свідків / аби мати можливість спілкуватися без свідків, ці четверо ... і далі по тексту
оточуючих сіл - навколишніх сіл
обстановка - слово виривається з загальної атмосфери роману, треба якесь інше - або ваше місцеве, або взагалі його уникнути: Стіл, лавки, грубка в кутку, бамбетель та скриня біля стіни – більше в кімнаті нічого не було. 
avatar
Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Провінціалка на тему Пт Вер 05, 2014 3:44 pm

Прочитала. Непогано, непогано. Можна продовжувати.
avatar
Провінціалка

Сообщения : 19
Дата регистрации : 05.09.2014

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Амріта на тему Пт Вер 05, 2014 6:17 pm

Точно можна? Ну дякуемо! Very Happy
Ирочка, мени дуже подобаеться цей роман. Вин видризняеться вид усих инших твойих творив. Саме на ньому я видчула, як скучила за якисною украйинською прозою...
Даеш наступний роздил?
avatar
Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Пн Вер 08, 2014 10:31 pm

Кудись поділось моє повідомлення)
Нічого, повторюсь)))
Дівчатка, Яніточко, Олесю, Наталочко, вибачте, что відповіла не відразу. Соромно зізнатись, пропустила. Олесеньку, дякую за підказки. Продовження немає, бо останнім часом майже не пишу. Але буде))) Такі хороші люди чекають. rabbit Дякую!
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Провінціалка на тему Сб Вер 13, 2014 2:28 pm

О., не задирайся.Софія Чайка, якщо зробити надто довгу паузу у написанні, то може втратитись сюжет, або змінитись. По собі знаю. Починаю, а потім якщо через довгий час повертаюсь, то все переробляю. Зробила для себе висновок, що писати краще без перериву.

[Ви повинні бути зареєстровані і підключені , щоб побачити посилання]


Востаннє редаговано Запах Ветра (Сб Вер 13, 2014 10:10 pm); всього редаговано 1 раз (Причина : Убрала излишне большой шрифт. 13.09.2014 в 22.12. Админ. Огромная просьба на будущее - прочесть Правила форума.)

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Запах Ветра на тему Сб Вер 13, 2014 11:13 pm

Rolling Eyes


Востаннє редаговано Запах Ветра (Нд Вер 14, 2014 12:47 pm); всього редаговано 1 раз
avatar
Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Провінціалка на тему Нд Вер 14, 2014 12:39 pm

Це не звернення. Smile Звернення ж написане повним іменем. Дійсно сподобався твір Софії і я жартома написала, щоб не задавалась, тобто що є чим. Як у мене вилетіло слово "задиратись" замість "задаватись"... - мабудь дідько попутав. У неї ж нема спідниці, щоб її задирати.  No    Я перепрошую.

Відносно "можна продовжувати" я не мала на увазі, що їй дозволяю чи ще щось, - клята двомовність. Так, потрібно було написати українською "варто продовжувати". Я розумію, що коли не чуєш інтонацію, а вона була дуже доброзичлива, то інколи виходить зовсім не те, що хотів сказати.

Софія Чайка пробач, не хотіла тебе образити. Rolling Eyes


Востаннє редаговано Провінціалка (Нд Вер 14, 2014 12:47 pm); всього редаговано 1 раз
avatar
Провінціалка

Сообщения : 19
Дата регистрации : 05.09.2014

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Запах Ветра на тему Нд Вер 14, 2014 12:41 pm

Ничего страшного)))
avatar
Запах Ветра
Admin

Сообщения : 4626
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 43
Откуда : Харьков

http://ukrlitterra.com.ua

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Вер 14, 2014 6:01 pm

Наталю, Олечко, дівчата rabbit
Насправді я дякую всім Вам, що Ви звертаєте увагу на мої твори, думаєте над ними, підтримуєте. Можете не турбуватись на рахунок образ. Є дуже мало причин, які викликають в мене таке почуття. Я проста людина і люблю в усьому щирість. cheers 
Цей шматочок написаний майже рік назад, ще до всіх цих подій. Сюжет роману вже змінився і, швидше за все, зміниться ще не раз, бо останнім часом пишу дуже мало і повільно. Напевне, я не справжня письменниця, бо відволікаюсь на багато інших занять і не пишу через силу. Але дуже хочу створити цей роман. Сподіваюсь, що в мене вийде. йес
avatar
Софія Чайка

Сообщения : 1088
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Спонсируемый контент


Спонсируемый контент


На початок Донизу

Сторінка 1 з 2 1, 2  Наступне

Попередня тема Наступна тема На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі