Ірвін Фокс. Ключар

Сторінка 2 з 2 Попередній  1, 2

Попередня тема Наступна тема Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Січ 25, 2015 5:37 pm

Розділ 1, продовження:

Відкинувшись на спинку дерев’яного стільця, Владислав ковзав поглядом по маленькій залі, ледь слухаючи друзів – давнього та нового.
   Вдихаючи насичений аромат, він згадував кав’ярні Парижу і Відня. Чимале місце в цих спогадах займали жінки – вишукані і безпосередні, кокетливі і сором’язливі, вродливі і просто симпатичні. І хоча жодна з них не зачепила його серця, Владислав любив бувати в жіночій компанії, спілкуватись і кохатись – невимушено і без обтяжуючих совість обіцянок.
   Остання із них, Бет, молоденька танцівниця балету, плакала на вокзалі Відня, проводжаючи його в дорогу. Славко втішав її, обережно пригорнувши до грудей, поки Данило не покликав його з вікна вагона. Дівчина подобалась хлопцеві, але не настільки, щоб знехтувати родинним обов’язком.
   Він сумував за нею деякий час, слухаючи байки охочого до балачок Данила, але коли за вікном з’явився рідний до щемлячого болю в грудях краєвид, решта відійшло на другий план.
   Що ж, жінок на світі – багацько, а батьківщина – одна.
   Забута Бет вперше за декілька днів пригадалась йому саме в цьому місті – мініатюрній, не зовсім вишуканій, але більш рідній копії віденської кав’ярні. Владислав скуштував кави і прислухався до бесіди.
   Данило емоційно змальовував їхню поїздку до Львова, відвідини Великого міського театру та чудову постановку «Лоенгріну». Андрій перебивав товариша кумедними зауваженнями, запитував, чи добре вони розглянули з балкону декольте присутніх дам, за що отримав стусана.
   Владислав посміхнувся і ще раз порадів, що доля нагородила його такими життєрадісними друзями.
   Нарешті Данилові набридло сперечатись із Андрієм і він поглянув у бік Славка.
   - В Джерельця – коли?
   - Наприкінці тижня. Ще трішки порозважаємось. Вдома дуже гарно, але після подорожі може бути трішки нудно. Ти впевнений, що хочеш їхати зі мною?
   - Звісно. Я ще жодного разу не гостював в справжньому місцевому маєтку. Познайомлюсь із твоїми батьками і сестрами. – Хлопець насупив брови, ніби гнівається, хоча Славко не мав сумніву, що то лише гра. - Чи ти боїшся мого згубного впливу на них, зізнавайся?
   Владислав розсміявся і потис другові руку.
   - Завше тобі радий. Ти ще не знаєш, на що здатні мої сестри. Не встигнеш кліпнути, як опинишся під вінцем.
   - О, то вже ні! Ще не народилась та жінка, що затягне мене в свої тенета.
   - Поживемо – побачимо. А поки що, гуляємо, хлопці! Куди їдемо тепер?

Примітки


Великий міський театрзбудований Зигмунтом Горголевським презентований 1900 р., тепер - Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
«Лоенгрін» - романтична опера Ріхарда Вагнера, в 3 діях 4 картинах, лібрето композитора. Перша постановка відбулася у Веймарі 28 серпня 1850 під орудою Ференца Ліста.
Завше – те, що й завжди.


Востаннє редаговано Софія Чайка (Вт Січ 27, 2015 8:52 pm); всього редагувалось 2 раз(и)

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Амріта на тему Нд Січ 25, 2015 6:57 pm

Iрочка, дякую! Дочекалися))
Цiкаво, але малувато))
У мене на перший погляд одна пропозицiя:
"не одна з них не зачепила" - жодна з них не зачепила

Амріта

Сообщения : 1422
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 45
Откуда : Київ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Нд Січ 25, 2015 7:33 pm

Олесеньку, дякую! Виправила)))
Розумію, що мало, але хоча б щось)))

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Нд Січ 25, 2015 8:28 pm

Але ж мало!!! Вимагаю продовження!

На мою думку у цьому реченні
Данило емоційно змальовував їх поїздку до Львова,
треба написати "їхню"

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Січ 27, 2015 8:51 pm

Зроблю все можливе)))
Дякую, Янітонько!!!
Зараз виправлю.

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Ср Січ 28, 2015 11:12 pm

Рухаємось тихесенько)


  
Розділ 2. Початок:

Нарешті!
 Руслана потягнулась перед вікном своєї кімнати, радіючи світанку. Десь за будинком кукурікали півні, з гілки на гулку, стрекочучи, перелітали цікаві сороки, пес Калач гавкотом супроводжував стадо корів на пасовисько. Дівчина відразу ніби відчула запах свіжого молока.
   Накинувши на нічну сорочку халат та велику хустку, Руслана запхала ноги в капці і попрямувала до кухні. Хоча батьки та бабуся соромили дівчину, коли вона виходила зі спальні невбрана, як годиться, але Руслана сподівалась, що Ганна Христевич, таткова матуся, ще насолоджується ранішнім сном. На щастя сьогодні більше нікому читати їй нотації. Юлина та батьки затримались в місті й обіцяли приїхати іншого дня.
   На невеликій кухні поралась Марія. Руслана знала її від народження. Ще дівчиною, залишившись сиротою, Марія стала помічницею бабусі в усіх хатніх справах. Великої господарки Христевичи ніколи не тримали, і коли, переїжджаючи в місто, син запропонував найняти додаткову прислугу, бабуся Марія відмовилась. Навіть гнівалась на нього деякий час. Казала, що той має її за геть немічну.
   Відтоді вони так і жили вдвох – Ганна та Марія. Перша ніколи не поводила себе зверхньо по відношенню до другої, а Марія, котру Руслана завше величала тітонькою, любила все їх сімейство жертовною любов’ю, віддаючи цьому будинку і всім мешканцям увесь свій час, ніби вони насправді були родиною.
   - Нарешті, - не озираючись вимовила Марія у відповідь на тихий скрип дверей кухні. Жінка місила тісто. – Склянка з молоком – на буфеті.
   - Доброго ранку! – Руслана зсьорбнула вершки і на мить примружила очі від задоволення. – Тітонько, якби ви тільки знали, як мені бракувало цього в місті!
   Ніжна посмішка осяяла вкрите дрібними зморшками обличчя.
   - Ще б пак. Що доброго в тому місті? Не знаю, чому всі туди їдуть. Як на мене, ліпшої місцини, ніж наші Джерельця, в усьому світі не знайти.
   Руслана полюбляла різноманіття, але погоджувалась із Марією, що красивішого місця  особисто для неї не існує. Тому з поміж молодших Христевичів дівчина найчастіше відвідувала Джерельця.
   - Таки так. – Влаштувавшись на маленькому табуреті біля вікна, Руслана мовчки смакувала молоко і спостерігала за вправними рухами Марії. – Чим ласуватемо на сніданок?
   - Сирна бабка вже в печі, а ось це, - Марія відірвала від тіста шматок – пампушки. Ще не забула, як їх робити?
   То була єдина страва, яку вдало готувала Руслана. Дівчинкою вона ховалась на кухні від справедливого гніву батьків і щоб згаяти час допомагала Марії. Виходило в неї куховарити не надто добре, на відміну від бабусиної помічниці. Та саме пампушки назавжди залишились її улюбленою стравою. Зовсім не панською, як часто зауважувала Юлина. Та Руслана тим не журилась. Вона відставила вбік пусту склянку і підійшла до столу.
   - Ні за що! Давайте допоможу.
   - Добре. Але спершу приберіть-но, панянко, коси і візьміть фартуха в шухляді.
   Виконавши вимоги, Руслана деякий час із захопленням смажила пампушки в киплячій олії, доки Марія не нагадала її про дещо.


Востаннє редаговано Софія Чайка (Пт Січ 30, 2015 12:19 pm); всього редагувалось 2 раз(и)

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Чт Січ 29, 2015 8:06 am

Гарний світанок. Але молоко не люблю. А з пінкою - бррр!
І вже цікаво, про що ж там Марія нагадала. Умієш же ти, Софіє, приваблювати читача.  Smile

Софія Чайка пише: То була єдина страва, яку вміла готувати Руслана. Дівчинкою вона ховалась на кухні від справедливого гніву батьків і щоб згаяти час допомагала Марії. Виходило в неї не все, але пампушки назавжди залишились її улюбленою стравою.
Тут я трішки заплуталася: єдина страва, яку вміла готувати дівчина, і виходило в неї не все - на мій погляд, це протиріччя.

опечатка:

Софія Чайка пише:Юлина та батьки затримались в місті и обіцяли

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Чт Січ 29, 2015 8:16 pm

Дякую, Янітонько!

Так, молоко люблять не всі))) Але в селах дуже часто з горнятками (кружка), діти стоять біля корови, щоб посмакувати саме перше. Окрім цього в такому молоці багато імуноглобулінів, якщо корова, звісно, здорова.
Сподіваюсь, це нагадування не викликає дуже неприємних відчуттів. Не хотілося б відштовхнути читача подібною згадкою)))
Тепер до роману)))

Обов"язково подумаю, як переписати протиречиві рядки. Дякую за підказку. Поцелуй

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Yanita Vladovitch на тему Пт Січ 30, 2015 9:40 am

Софіє, не хвилюйся, дуже неприємних відчуттів не було, але школу згадала: стоїмо ми біля віконця, з якого нам видавали безкоштовне молоко та булочки чи печиво - останнє з*їдаємо із задоволенням та робимо вигляд, що цідимо молоко (а воно ще з вареною пінкою), чекаючи на дзвоник, коли можна було повну склянку повернути.
А мама добра була, не змушувала пити молоко чи їсти кашу, на ньому зварену. Ніколи молоко не любила.

Yanita Vladovitch
Admin

Сообщения : 2381
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 33
Откуда : Одеса

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Пт Січ 30, 2015 12:19 pm

Добре тебе розумію. Але тут мова про шуму, вершки)))

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Viorika на тему Нд Лют 01, 2015 11:45 pm

Софійка, я з таким задоволенням смакую твою мову, такі лаконічні і в той же час яскраві образи! З нетерпінням чекаю продовження! дуже цікаво, все-таки, які обов'язки має ключар? Мене мучить ця загадка))) І думаю не мене одну!

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Пн Лют 02, 2015 8:03 pm

Дякую, Віронько! Трішки поінтригую)))
Радію, що тобі подобається побудова тескту, бо надто сильно властиві мені сумніви. Над продовженням працюю.

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Viorika на тему Пн Лют 02, 2015 8:10 pm

Сама ідея твого твору вимагає такого стилю, чистою літературною мовою він би не звучав так органічно. Тому, власне і не даю ніяких зауважень, щодо звучання, бо мені здається, що так і має бути)))

Viorika

Сообщения : 1502
Дата регистрации : 09.04.2014
Возраст : 42
Откуда : Львів

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Лют 03, 2015 6:25 pm

Саме так. Згідна з тобою. Літературною мені простіше, бо так мене навчили. Вчителька родом з Полтави була. Але колориту місцевості і людям, що на ній живуть, додає незначний діалект, хоча б в діалогах.

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Валя на тему Пт Лют 06, 2015 11:51 am

Viorika пише:Софійка, я з таким задоволенням смакую твою мову, такі лаконічні і в той же час яскраві образи! З нетерпінням чекаю продовження! дуже цікаво, все-таки, які обов'язки має ключар? Мене мучить ця загадка))) І думаю не мене одну!
+1000 Погоджуюсь з кожним словом!
Ірусь, дуже подобається!!! І мова мелодійна, калинова читається легко, на одному диханні. Дякую! rabbit bounce pig І чекаю продовжння, бо скільки інтриг посіяла.

Валя

Сообщения : 1635
Дата регистрации : 14.04.2014

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Сб Лют 07, 2015 9:21 pm

Валюшо, дорогесенька, дякую тобі! 
Бережи себе. Поцелуй

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Лют 17, 2015 10:58 pm

Розділ 2, продовження:

– Лиску бачила?
– Ой! Ні. Дякую, що нагадала.
Руслана скинула фартуха і чимдуж побігла до своєї кімнати.
– Дівчино, а поснідати!
В цю хвилину ніщо, навіть навмисно грізний голос Марії, не могли її зупинити. Забути про свою улюбленицю! Як вона могла?!
– Потім!
Все останнє почекає. Треба встигнути вибратись з будинку, доки бабуся ще в ліжку.
Роса виблискувала на вранішньому сонці, перетворюючи листя та квіти в коштовності, та Руслана майже не помічала тієї краси. Вона бігла до стайні, яким володів Гриць Недашківській. Він тримав там власних коней і за певну платню – сусідських. А ще знайомих і друзів – безкоштовно. Руслані пощастило бути в числі останніх. Гриць обожнював скакунів.
Декілька років тому, коли Орест Христевич з сім’єю ще постійно мешкав у Джерельцях, Гриць прибіг до нього з незвичайним проханням – допомогти прийняти важкі пологи в гнідої красуні Яблуньки. Загалом лікар не практикував лікування тварин, але Недашківській перебував у такому розпачі, що тато Руслани не зміг відмовити сусідові.
Дівчина, яка тишком-нишком бігала до сусіди поспостерігати за кіньми (чим вони її приворожили, і сама не знала, бо батьки скакунів не тримали), і заради цього навіть потоваришувала з помічником конюха, не всиділа вдома. Вона манівцями добралась до стайні і деякий час здалеку спостерігала за маніпуляціями батька і переживаннями Гриця. Але коли в певну мить поруч не знайшлося нікого, хто міг побігти за старим простирадлом, Руся видала свою присутність і визвалась допомогти. Орест Христевич лише незадоволено похитав головою, коли дівчина стрімголов полетіла до будинку.
Маленька новонароджена виглядала настільки кволою, що ніхто не сподівався на її видужання. Та Руся вмовила тата дозволити їй доглядати за кобилкою. Одного погляду в великі вологі оченята та на кістляві колінця вистачило для того, аби миле створіння найшло свій закуток в серці дівчини. Вона назвала малечу Лискою за ніжну руденьку шкіру та гривку каштанового кольору. Гриць розсміявся, почувши то ім’я, але дозволив дівчині приходити до новонародженої, зауваживши, що вона сама схожа на хитрунку – лисичку. На подив усіх Лиска вижила, а Руслана на своє шістнадцятиліття отримала від Гриця Недашківського подарунок – молоденьку кобилку, та ще й дозволив тримати її в своїй стайні.
Мати здивувалась такому марнотрацтву, але Руся, хоча і дуже зраділа дарункові, лише чемно подякувала сусідові – як і належить вихованій дівчині. Вони з татом домовились, що не розповідатимуть матусі про пригоду. Обоє згодились, що справжня пані не зрозуміє поведінку дочки. Адже панянки не приймають пологи у коней. Чи не так?
   З того часу майже кожну вільну хвилинку Руся дарувала своїй улюблениці. Разом вони мчали по схилам і галявинам, насолоджуючись вітром і свободою. Та це тривало надто коротко.
  Христевичи переїхали в місто, де лікар отримав практику. Мама увесь час повторювала, що це на краще, и тепер її донечки зможуть спілкуватись з вишуканим товариством, але сама Руслана надто сумувала за своєю Лискою. Нажаль, забрати кобилку з собою, вона не могла. Минулого разу вони бачились навесні, і Руся з нетерпінням чекала зустрічі. Та коли ця можливість з’явилась, вона ледь не проґавила її, готуючи пампухи.
Можливо це наслідки дивного сну, що приснився їй цієї ночі?
Дівчина подумки відкинула дивне марення і, застібнувши останній ґудзик на жакеті, зайшла в темну стайню. Їй не прийшлося довго шукати потрібне стійло. Лиска зустріла її тихим іржанням.
–  Доброго раночку, моя хороша!
Руслана простягнула кобилі принесене яблуко і погладила її по шовковистій гриві.
–  Ба! Невже то хитрунка– лисичка вирішила провідати старих друзів?!
Обернувшись на знайомий з дитинства голос, дівчина посміхнулась і поправила пасмо нашвидкуруч заплетеного волосся.
–  Старих?! Пане Недашківський, невже ви купили коштура?
Гриць стояв біля сусіднього стійла, реготав і від цього виглядав зовсім молодим. Дивлячись на ледь помітну сивину на скронях сусіда, Руслана згадувала його вік. Та на думку приходило – тридцять з лишком, ближче до сорока. Молодший від тата, вищий ростом і видний вдівець. Якось раніше вона не вертала на це увагу.
Він теж розглядав її з цікавістю. Це трішки збентежило дівчину, бо сталось вперше.
-         Коштур? Поруч з такою гарненькою дівчиною? Ні за що!
           Грицева посмішка непомітно змінилась, набула іншого змісту. Здавалось, ніби він залицяється. До неї? Руслани? Та ні, бути такого не може! То ж старий друзяка Гриць. Купу часу вони провели поруч, обговорюючи коней. Він не може мати до неї інтерес.
І все ж його погляд бентежив.
–  Так гарненька чи хитрунка? – Ось і все, на що вона спромоглась.
–  Скоро дізнаємось.
Він підморгнув їй. Руслана відвела очі, ніяковіючи. Ніколи раніше такого не траплялось. Можливо, Гриць вперше побачив в ній жінку, та це її трішки засмутило, бо могло покласти край їхнім невимушеним бесідам. Хоча, рано чи пізно таке мало статись. Вона зрозуміла, що дитинство насправді закінчилось.
Дівчина пригладила гриву Лисці, і та у відповідь подала голос та легенько підштовхнула подружку в плече. Руся знала, що то значить – кобилка хоче на прогулянку. Вона повела Лиску до виходу. Гриць з цікавістю спостерігав за ними.
–  Ми – в гай.
–  А мене візьмете?
Руся подивилась в обличчя старого товариша – на ньому знову сяяла добре знайома усмішка. Що вона собі думала? Хіба могла відмовити йому у такій дрібниці?
–  Доганяйте, пане Недашківській!
–  До зустрічі, хитрунко! І можеш звати мене Грицем.

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Валя на тему Вт Лют 17, 2015 11:46 pm

Ірусю, дякую, дякую, дякую!  rabbit 
Продовження причудове! Настільки влучно передані емоції Русі і Недашківського, що ніби в шпарину випадкого підгледила за ними.

Валя

Сообщения : 1635
Дата регистрации : 14.04.2014

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Ср Лют 18, 2015 8:24 pm

Валечко, дякую тобі! Поцелуй Радію, що сподобалось)

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по шоти на тему Вт Бер 03, 2015 9:15 pm

Софія, привет!
Начала читать роман.Со школы ничего не читала на украинском языке.
Встретила для себя новое слово "віхолу".
Вступ инригуючий. Сподобався.

шоти

Сообщения : 592
Дата регистрации : 05.06.2014
Возраст : 58
Откуда : Чернигiв

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Софія Чайка на тему Вт Бер 03, 2015 9:31 pm

Віхола - метель)))

Олечко, приємно тебе бачити тут!
Радію, что тобі сподобалось. Почала писати твір українською тільки тепер, але давно збиралась. Він містить деякі місцеві слова, але я ними не дуже зловживаю, бо не люблю заважкі, перевантажені тексти. 
Сподіваюсь, що моїм читачам сподобається цей експеримент. Подвійний. По до цього часу я писала лише сучасні романи.

Дякую тобі!

Софія Чайка

Сообщения : 1051
Дата регистрации : 10.04.2014
Возраст : 50
Откуда : Івано-Франківськ

На початок Донизу

Re: Ірвін Фокс. Ключар

Створювати по Спонсируемый контент Сьогодні в 9:03 am


Спонсируемый контент


На початок Донизу

Сторінка 2 з 2 Попередній  1, 2

Попередня тема Наступна тема На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі